Приєднуйся до інновацій 1 ОШП
1-й окремий штурмовий полк (1 ОШП, в/ч А4848)[1] — військове формування Сухопутних військ Збройних сил України.
Підрозділ брав участь у боях на Донеччині та Луганщині: у Авдіївці, Пісках, Карлівці, під Савур-Могилою, Старогнатівкою, Степанівкою. Також підрозділ брав участь у Харківському контрнаступі, у звільненні Куп'янська, Балаклії, Ізюму, Синьківки. Брали участь в обороні «Дороги смерті» поблизу Хромового, боях за Бахмут, Соледар, Кліщіївку, Часів Яр, Серебрянку, Берестове; на Луганщині — у боях за Кремінну, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Білогорівку.
На початку лютого 2024 року частина бійців перейшла до 59 ОМПБр як 108-й батальйон «Вовки Да Вінчі» під керівництвом Сергія Філімонова. З квітня 2024 року 1-й окремий штурмовий батальйон вивели з 67 ОМБр.
Історія
Штурмова рота
17 березня 2016 року Дмитро Коцюбайло призначений командиром 1-ї окремої штурмової роти «Вовки Да Вінчі» Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор».[2][3] Комбат був проти призначення 21-річного Дмитра на посаду командира роти, але Олександр Карась «Подолянин», тодішній ротний і командир Дмитра, наполіг на цьому, пояснивши, що Да Вінчі шукав можливості взяти участь у бойових операціях і часто був у них командиром, реального військового досвіду у нього було достатньо.[4]
Добровольча рота не входила до ЗСУ і фактично не підпорядковувалась в армії нікому. Ця відсутність субординації дратувала деяких генералів, але інші цінували сміливість і готовність іти в бій.[4] За словами Андрія Римарука із фонду «Повернись живим», Дмитро Коцюбайло одним із перших на фронті почав використовувати дрони для коригування вогню артилерії. Командири різних бригад запрошували його «попрацювати» по їхніх цілях, і артилеристи Да Вінчі швидко здобули репутацію влучних та ефективних воїнів.[5]
Повномасштабне російське вторгнення
З лютого до квітня 2022 року артилерійська група роти працювала на різних напрямках, палячи колони броньованої техніки, зупиняючи просування росіян на південному напрямку, під Запоріжжям, біля Києва.[6]
Після цього, як і багато підрозділів ДУК, рота увійшла до Сил спецоперацій,[6] утворивши 7-й центр спеціальних дій ДУК. Рота була доукомплектована до розміру батальйону.[7][8][9] У формуванні батальйону Дмитрові Коцюбайлу допоміг Юрій Капустяк, який запросив начальника штабу Олега Лотоцького і десятки кадрових військовиків, які служили в різних підрозділах. За словами Коцюбайла, вони всі разом сформували «дійсно потужний батальйон».[6]
Улітку 2022 року до батальйону «Вовки Да Вінчі» увійшла рота «Гонор» Сергія Філімонова.[4]
Згодом батальйон воював у контрнаступі на Харківщині.[10][11][12] Брав участь у звільненні Куп'янська, Балаклії, Ізюму, Синьківки.
7 березня 2023 року батальйон втратив свого комбата Да Вінчі в боях за Бахмут.[13] Після загибелі командира Дмитра «Да Вінчі» Коцюбайла 1 ОШБ у складі 67 ОМБР ДУК очолив Юрій Капустяк.[14]
З 1 липня 2023 року Юрій Капустяк сказав, що батальйон буде названий на честь Дмитра Коцюбайла.[15]
В січні 2024 року з підрозділів батальйону була сформована ротно-тактична група, яку відправили для стабілізації ситуації в районі села Табаївка під Куп'янськом.[16] Ця ротно-тактична група успішно виконала завдання і відбила Табаївку в противника.[17]
Розділення підрозділу
26 січня 2024 року у Львові відкрили перший в Україні рекрутинговий центр 1-го окремого батальйону «Вовки Да Вінчі» імені Дмитра Коцюбайла. Відкривали центр заступник начальника з розвідки батальйону Сергій Філімонов, керівниця медичної служби «Ульф» Аліна Михайлова та командир взводу Олександр Ябчанка.[18] Через 3 дні, 29 січня, в 67-й бригаді ДУК сказали, що цей рекрутинговий центр не належить до першого штурмового батальйону 67 ОМБр ДУК, оскільки група військових, які організували рекрутинговий центр, — Аліна Михайлова, Сергій Філімонов, рота «Гонор» та окремі військові — нещодавно покинули лави бригади.[7]
6 лютого 2024 Сергій Філімонов та Аліна Михайлова заявили про вихід частини бійців батальйону зі складу 67 окремої механізованої бригади ДУК і перехід до складу 59-та окремої мотопіхотної бригади як батальйон «Вовки Да Вінчі» під командуванням Сергія Філімонова. Таким чином окремо почали існувати:[19][20][21][22][17]
- 1-й окремий штурмовий батальйон під командуванням майора Юрія Капустяка у складі 67-ї бригади ДУК.
- 108 ОМБ «Вовки Да Вінчі» в складі 59 ОМПБр, під командуванням Сергія Філімонова, що не входить до ДУК ПС.
15 квітня 2024 року Командування Сухопутних військ ЗСУ виокремило штурмовий батальйон в окрему військову частину поза межами 67 ОМБр.[23]
Наприкінці травня 2024 року стало відомо, що батальйон мобілізував до свого складу певну кількість засуджених.[24]
12 вересня 2024 року одна з сестер-близнючок Дмитра Коцюбайла — Олександра підписала контракт з 1-м окремим штурмовим батальйоном, який створив і яким командував її брат.[25]
У січні — лютому 2025 року батальйон активно вів рекрутинг.[26][27][1][28]
5 квітня 2025 року стало відомо, що батальйон було розширено до розмірів полку[29]
